Не рахуючи будівництва каплички на Святошино, можна сказати, що київський капуцинський храм на Перова є першим після жовтневої революції римо-католицьким храмом, який почав будуватися від фундаментів у Києві, є першим храмом на лівому березі Києва. Оскільки ця частина міста розвинулася відносно недавно (від 60-х років XX століття), тому і архітектура храму має сучасний стиль.
Храм є парафіяльним і призначений служити всім римо-католикам, передусім тим, які проживають на Воскресенці, Троєщині, Лісовому масиві. Храм відданий під покров Пресвятої Діви Марії Матері Церкви. Назва “Матері Церкви”, нав'язує до титулу, який надав Богородиці Папа Павло VI у добу Другого Ватиканського Собору. Поруч храму будується монастир Братів Менших Капуцинів.
13 червня 1994 – єпископ Ян Пурвінський засновує парафію на лівому березі Дніпра під покровом Матері Божої Церкви. Першим настоятелем був призначений брат Казимир Гузік.
22 червня 1996 – після декількох років праці над оформленням документації у день відпусту парафії Матері Божої Церкви капуцини отримали розпорядження про надання земельної ділянки по бульварі Перова під будівництво храму.
20 листопада 1996 – на огородженій території будівництва храму відбулася перша Служба Божа, яку очолив єпископ Станіслав Широкорадюк.
8 вересня 1997 – була освячена тимчасова каплиця і помешкання братів, які були побудовані на території будівництва храму.
21 квітня 1997 – у Великий Четвер Брати отримали дозвіл на виконання будівельних робіт.
2 вересня 1999 – виритий перший ковш землі під фундамент храму і монастиря.
23 вересня 2000 - Апостольський Нунцій архієпископ Микола Етерович закладає наріжний камінь під будову храму.
25 січня 2004 – єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній храм.
15 жовтня 2016 – єпископ Станіслав Широкорадюк освятив верхній храм.
Храм побудований в сучасному стилі. Центральною іконою - є Хрест Сан Дам'яно, написаний братом-капуцином Сергієм Губицьким. В центрі храму є вівтар, в якому згідно традиції знаходяться реліквії святих (тут святого Піо). Літургійне згромадження збирається навколо вівтаря, який є знаком Христа.
Тут також розташовані чотири бічні вівтарі: Ісуса Милосерного (з видіння св. Фаустини Ковальської), св. Родини з Назарету та двох святих капуцинів.
Вівтар Ісуса Милосердного
Вівтар святої Родини з Назарету
св. Фелікс з Канталіче
св. Леопольд Мандіч
В храмі є два закритих конфесіонали - місця достосовані для того, щоб пережити Таїнство Примирення і Покаяння (сповідь).
За головним вівтарем розташована каплиця адорації, де вірні після і до меси завжди можуть зробити поклоніння Христу у Таїнстві Євхаристії.